У 2025 році з’явилося дослідження, після якого медіа заговорили про те, що низькокалорійні дієти підвищують ризик депресії. Формулювання швидко стало ще категоричнішим: обмеження калорій нібито викликає депресію, особливо у чоловіків і людей із надмірною вагою.
Саме дослідження не дає підстав для такого висновку. Автори виявили невеликий зв’язок між дотриманням низькокалорійної дієти та кількістю депресивних симптомів. Дослідження не показує, що дієта передувала цим симптомам; фактичну калорійність раціону не вимірювали, а клінічний діагноз депресії учасникам не встановлювали.
Помірне обмеження калорій не є доведеною причиною депресії. На настрій можуть впливати склад раціону, ступінь обмеження, стан здоров’я, ставлення до їжі, симптоми, що існували до початку дієти, та обставини, через які людина вирішила худнути.
Ця різниця важлива. Зв’язок між двома явищами може бути реальним, але сам по собі він ще не показує, яке з них стало причиною іншого.
Що виявили в дослідженні 2025 року
Дослідники проаналізували дані 28 525 дорослих учасників американського проєкту NHANES за 2007–2018 роки. Учасники відповідали, чи дотримуються вони певної дієти, а також заповнювали PHQ-9, опитувальник для оцінювання вираженості депресивних симптомів [1].
Залежно від відповідей людей поділили на чотири групи:
- ті, хто не дотримувався спеціальної дієти;
- ті, хто повідомив про дієту для схуднення або низькокалорійну дієту;
- ті, хто обмежував окремі компоненти раціону, наприклад жири, вуглеводи, сіль або цукор;
- ті, хто дотримувався встановленого харчового патерну, зокрема дієти DASH або діабетичного раціону.
У групі низькокалорійних дієт середній показник PHQ-9 був на 0,29 бала вищим, ніж у людей, які не повідомляли про дієту. У підгрупі учасників із надмірною вагою різниця становила 0,46 бала. Для людей із надмірною вагою, які обмежували окремі поживні компоненти, вона становила 0,61 бала [1].
PHQ-9 містить дев’ять запитань, кожне з яких оцінюється від 0 до 3 балів. Загальний результат може становити від 0 до 27. Опитувальник допомагає оцінити вираженість симптомів, але окрема різниця між середніми показниками груп не означає, що в учасників з’явився депресивний розлад [2].
Різниця 0,29 бала виявилася статистично помітною завдяки великій вибірці. Водночас вона була невеликою. Статистична значущість відповідає на запитання, наскільки отриманий результат сумісний із випадковою похибкою. Вона не показує автоматично, що різниця суттєво змінила повсякденне самопочуття людей.
Чого це дослідження не довело
Це було перехресне дослідження: інформацію про дієту та депресивні симптоми збирали в один період. Такий дизайн дозволяє побачити зв’язок, але не встановити послідовність подій.
Можливі різні пояснення:
- Надмірне або незбалансоване обмеження їжі могло погіршити самопочуття.
- Люди з депресивними симптомами могли частіше починати дієту через зміни ваги, апетиту або невдоволення своїм тілом.
- На дієту й настрій могли одночасно впливати інші чинники: хронічні захворювання, порушення сну, стигматизація через вагу, фінансові обмеження або попередні труднощі з харчовою поведінкою.
Дослідження не дозволяє вибрати один із цих варіантів.
Є й інше обмеження. Учасників не просили вести харчові щоденники для перевірки реального дефіциту енергії. Вони лише повідомляли, чи вважають свою дієту низькокалорійною або спрямованою на схуднення. Автори визнають, що фактичне споживання калорій залишилося невідомим [1].
До однієї категорії могли потрапити дуже різні ситуації: помірне скорочення калорій, сувора монодієта, самостійне хаотичне обмеження або збалансований план, складений фахівцем. Порівнювати їх як однаковий вплив складно.
Твердження про більшу вразливість чоловіків також потребує обережності. У чоловіків, які дотримувалися певних дієт, виявили вищі середні показники окремих груп симптомів. Це результат аналізу підгруп, а не доказ того, що обмеження калорій має специфічний депресивний ефект саме у чоловіків.
Докладніше про різницю між науковим результатом і його перебільшеною інтерпретацією йдеться у статті “Наука проти псевдонауки”.
Чому контрольовані дослідження дають іншу картину
Результат NHANES суперечить частині інтервенційних досліджень. У них учасникам не просто ставили запитання про дієту, а призначали певну програму харчування та спостерігали за змінами.
Систематичний огляд і метааналіз 25 досліджень серед людей із надмірною вагою або ожирінням показав, що після низькокалорійних програм середні показники депресивних симптомів зменшувалися. Водночас більшість результатів порівнювали стан учасників до і після програми. Лише чотири дослідження мали групу без дієтичного втручання, а довгострокових даних було недостатньо [3].
Ці результати теж не означають, що низькокалорійну дієту можна вважати лікуванням депресії. Поліпшення могло бути пов’язане зі зниженням ваги, підтримкою фахівців, більшою структурованістю харчування, фізичною активністю, змінами способу життя або очікуванням користі від участі у програмі.
Проте вони показують, що сам дефіцит калорій не обов’язково супроводжується погіршенням настрою. Важливий контекст, у якому він створюється.
Низькокалорійна й незбалансована дієта не є синонімами
У медійному обговоренні часто змішують кілька різних явищ:
- помірний дефіцит енергії при повноцінному раціоні;
- різке скорочення кількості їжі;
- виключення цілих груп продуктів;
- медичні дієти, призначені через захворювання;
- дуже низькокалорійні програми під медичним наглядом;
- обмежувальну харчову поведінку, пов’язану зі страхом набору ваги.
Ці варіанти відрізняються за метою, складом раціону, тривалістю та ризиками. Об’єднання їх словом “дієта” приховує суттєві відмінності.
Раціон із дефіцитом калорій може залишатися різноманітним і забезпечувати потреби в білках, жирах, вуглеводах, клітковині, вітамінах та мінералах. Інша ситуація виникає, коли разом із калорійністю зменшується надходження необхідних поживних речовин. Так буває, якщо людина різко скорочує порції, регулярно пропускає прийоми їжі, виключає цілі групи продуктів або зводить раціон до кількох низькокалорійних продуктів. Формально така дієта залишається низькокалорійною, але водночас стає неповноцінною за своїм складом. У такому разі втома, слабкість, порушення сну й труднощі з концентрацією можуть бути пов’язані із самим способом обмеження. Частина цих проявів входить до опитувальників депресивних симптомів, тому інтерпретувати результат без контексту складно.
Гіпотеза про дефіцит поживних речовин у повсякденних дієтах є правдоподібною, але дослідження NHANES її не перевіряло. Воно не встановлювало, яких саме речовин бракувало учасникам і чи пояснював цей дефіцит вищі показники PHQ-9 [1].
Якість загального харчового патерну докладніше розглянута у статті про середземноморську дієту.
Напрям зв’язку може бути зворотним
Депресія впливає на апетит, енергію, сон, мотивацію та ставлення до власного тіла. В одних людей апетит знижується, в інших зростає. Зміна ваги може стати причиною почати дієту вже після появи симптомів.
Через це спостереження “люди на дієті мають більше депресивних симптомів” допускає зворотне пояснення: частина людей могла перейти до обмежень через стан, який уже розвивався. Перехресний дизайн не показує, що було першим.
Подібна проблема виникає в багатьох дослідженнях способу життя. Наприклад, нижча фізична активність може сприяти погіршенню настрою, але депресія сама зменшує активність. Для встановлення напрямку потрібні тривалі спостереження або контрольовані втручання.
Докладний опис симптомів, діагностики та лікування міститься у матеріалі “Що таке депресія”.
Що оцінювати, якщо настрій погіршився під час дієти
Сам факт одночасної появи дієти й погіршення настрою не встановлює причину. Для оцінки зв’язку мають значення:
- коли саме з’явилися симптоми;
- наскільки різко змінився раціон;
- чи залишається харчування різноманітним;
- чи є постійний голод, слабкість або запаморочення;
- як змінилися сон, працездатність і концентрація;
- чи були пригнічений настрій, втрата інтересу або зміни апетиту до початку дієти;
- чи виникли жорсткі правила, страх окремих продуктів, переїдання після обмежень або постійні думки про їжу та вагу;
- чи є захворювання або препарати, які можуть впливати на вагу, апетит і самопочуття.
Тривале пригнічення, виражена втрата інтересу, суттєве порушення повсякденного функціонування або думки про самогубство потребують окремої клінічної оцінки [4]. У такій ситуації пояснення “це просто через дієту” може затримати необхідну допомогу.
Який висновок підтримують наявні дані
Низькокалорійні дієти не є доведеною причиною депресії. Популяційне дослідження 2025 року виявило невеликий зв’язок між самозвітом про дієту та середнім показником депресивних симптомів, але не визначило напрям цього зв’язку й не виміряло реальну калорійність раціону [1].
Контрольовані програми для людей із надмірною вагою або ожирінням частіше показували невелике зменшення депресивних симптомів, хоча якість і тривалість доказів не дозволяють використовувати низькокалорійну дієту як самостійний метод лікування депресії [3].
Значення має не лише кількість калорій. Склад раціону, розмір і тривалість обмеження, вихідний стан людини, причина схуднення та ставлення до їжі можуть змінювати результат. Якщо настрій погіршився під час дієти, потрібна оцінка всієї ситуації, а не автоматичний висновок про користь або шкоду калорійного дефіциту.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної консультації лікаря, фахівця з психічного здоров’я або кваліфікованого спеціаліста з харчування.
Джерела
[1] Menniti, G., Meshkat, S., Lin, Q., Lou, W., Reichelt, A., & Bhat, V. (2025). Mental health consequences of dietary restriction: increased depressive symptoms in biological men and populations with elevated BMI. BMJ Nutrition, Prevention & Health, 8(1), 10–20. https://doi.org/10.1136/bmjnph-2025-001167
[2] Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. W. (2001). The PHQ-9: Validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606–613. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
[3] Applewhite, B., Penninx, B. W. J. H., Young, A. H., Schmidt, U., Himmerich, H., & Keeler, J. L. (2024). The effect of a low-calorie diet on depressive symptoms in individuals with overweight or obesity: A systematic review and meta-analysis of interventional studies. Psychological Medicine, 54(8), 1671–1683. https://doi.org/10.1017/S0033291723003586
[4] World Health Organization. (2025). Depressive disorder (depression). https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/depression
